Motyw choroby w historii literatury i kultury posttotalitarnych państw Europy Środkowo-Wschodniej

Termin: 09.01.2020 - 20.02.2020

Pracownia Badań nad Ukraińską Tożsamością

i

Katedra Ukrainistyki

WLS UW

Zapraszają na konferencję:

 

Motyw choroby w historii literatury i kultury posttotalitarnych państw Europy Środkowo-Wschodniej".

 

Która odbędzie się w dniu:27.03.2020.

 

Zapraszamy do refleksji nad obrazami chorobowych stanów ciała i umysłu w literaturze, sztuce, filmie państw Europy Środkowo-Wschodniej. Interesują nas one nie tyle jako dziedzina biologii czy medycyny, ale przede wszystkim jako rodzaj narracji kulturowej, łączonej z różnymi zjawiskami życia społecznego, politycznego, religijnego, moralnego.

 

W książce W niewoli ciała Małgorzata Okupnik pisała, iż „choroba zawsze wykraczała poza wymiar cielesny, a w empiryczny byt dysfunkcji somatycznej wpisywano pewne idee a (nawet ideologie) i dodatkowe znaczenia, tworzono mniej lub bardziej adekwatne metafory.”[1] Metaforyzowanie choroby, defektu, kalectwa, dysfunkcji psychicznej i somatycznej jest prawdopodobnie tak stare, jak nasza kultura. Chorobę wartościowano różnorodnie i niejednoznacznie, bywały choroby „upokarzające” i „uwznioślające”, elitarne i egalitarne, typowo męskie i takie, które przypisywano przeważnie kobietom, były i są choroby młodych i starych a nawet bogatych i biednych. Były i są choroby modne i niemodne, wstydliwe, przemilczane oraz takie, o których opowiada się publicznie. Pojęcie choroby najczęściej utożsamiano z tym, co negatywne, wzbudzające lęk lub odrazę, jednak pole semantyczne związane z chorobą, kalectwem, dysfunkcją zmieniało się w zależności od aktualnie dominujących koncepcji i poglądów medycznych, społecznych, romantyzm i modernizm nobilitowały wszak niektóre choroby i stany patologiczne jako synonim tego, co nieprzeciętne, nadzwyczajne, czyniąc z nich swoiste „piętno geniusza”.

Narracje dotyczące choroby mogą pełnić różne funkcje od konstatacji pewnego stanu rzeczy, metafory patologicznych stosunków społecznych i politycznych, po doświadczenia prowadzącego do samopoznania i autoterapii w której poprzez uświadomienie sobie własnej dysfunkcji możliwy jest proces ozdrowienia. Choroba byłaby w tym przypadku nie tylko efektem określonych, bolesnych doświadczeń lecz również czynnikiem stymulującym powstanie nowej tożsamości. Te, oraz wiele innych zagadnień związanych z obrazami i metaforami choroby w ukraińskiej kulturze chcemy wspólnie omówić na spotkaniu konferencyjnym.

 

Proponujemy przykładowe bloki tematyczne, choć jesteśmy otwarci także na inne sposoby ujęcia motywu choroby:

- choroba, ułomność, kalectwo jako znak, kara i wskazówka, w literaturze średniowiecza i baroku

- „święte szaleństwo” i „szaleństwo artysty” – religijne, literackie, artystyczne konteksty nienormatywnych stanów umysłu w tekstach kultury

- folklor i medycyna – ludowe wyobrażenia o chorobach i metodach ich leczenia

- postać pacjenta i lekarza w literaturze

- epidemia, zaraza, pomór – obrazy masowych chorób zakaźnych w literaturze i filmie

- chorobotwórczy bagaż doświadczeń – jednostka i społeczeństwo wobec traumy przeszłości

- choroba, jako metafora zjawisk społecznych i ustrojów politycznych w tekstach literackich, sztuce i filmie

- totalitaryzm jako choroba i metaforyka choroby w ustroju totalitarnym.

- choroba dziecka, choroba dorosłego – wiekowe narracje maladyczne

- „chora młodzież” – literatura młodzieżowa i dziecięca wobec zagadnień choroby, ułomności, wykluczenia, śmierci

- szpital, sala chorych, infirmerium – literackie obrazy miejsc przebywania chorych

- niewidzialni, wykluczeni, wybrani– obrazy jednostek chorych i dotkniętych ułomnością w literaturze i kulturze

- ciało, cierpienie, śmierć – somatyczny wymiar choroby we współczesnej literaturze i sztuce

- choroba, dysfunkcja, ułomność a zagadnienia tożsamościowe – samopoznawczy potencjał narracji maladycznej w tekstach kultury.

- językowy obraz chorób w kulturze

Zgłoszenia prosimy wysyłać pod adres mailowy: konferencjachoroba@gmail.com

do dnia 15 lutego 2020. Informacja o akceptacji propozycji wystąpień do 25 lutego 2020.

Opłata konferencyjna 300 PLN Prosimy o wpłatę z dopiskiem „konferencja choroba” na konto:

konto nr       PL32 1160 2202 0000 0000 6084 9589

BIC/ SWIFT:      BIGBPLPWXXX

bank:       Millennium S.A.

adres banku:  ul. Stanisława Żaryna 2A  02-593 Warszawa

do dnia 1 marca 2020

Koszty podróży i zakwaterowania uczestnicy ponoszą we własnym zakresie.

Udział zaoczny nie jest przewidziany

Przewidziana jest publikacja pokonferencyjna.

Лабораторія досліджень української ідентичності

і

Кафедра україністики

Факульткт прикладної лінгвістики

Варшавського університету

Запрошують на конференцію:

 

Mотив хвороби в історії літератури та культури посттоталітарних країн Центральної та Східної Європи

 

Яка відбудеться  27-03-20120 

 

 

Запрошуємо до роздумів про питання зображення хворобливих станів тіла та духу в літературі, мистецтві та кіно країн Центральної та Східної Європи. Ці стани нас цікавлять не лише у біологічному та медичному вимірах, але насамперед як своєрідний культурний дискурс, поєднаний з різними явищами суспільного, політичного, релігійного та морального життя.

 

 

У книжці W niewoli ciała Малґожата Окупнік стверджує, що хвороба завжди виходила за межі тілесного виміру, а в емпіричне існування соматичної дисфункції вписувалися ідеї (і навіть ідеології) та додаткові значення, створювалися менш або більш адекватні метафори [2].

Метафоризування хвороби, дефекту, каліцтва, психічної та соматичної дисфункції є, можливо, настільки давнім, як і вся наша культура. Ставлення до хвороб було різним і неоднозначним, вони бували "принизливими" або ж "одухотворюючими", елітними або ж егалітарними, чоловічими або ж тими, що зазвичай приписувалися жінкам. Були і надалі існують захворювання притаманні молодим чи літнім людям або ж багатим чи бідним. Були і є хвороби модні та немодні, ганебні, замовчувані, а також такі, що могли публічно обговорюватися.

Поняття хвороби найчастіше викликало негативні асоціації, що породжували страх чи огиду, але семантичне поле, пов’язане з хворобою, інвалідністю, дисфункцією, змінювалося залежно від існуючих на даний момент медичних та соціальних концепцій та поглядів. У добу романтизму та модернізму деякі захворювання та патологічні стани духу та тіла ставали синонімом чогось надзвичайного і неординарного, були своєрідним «знаком генія».

Наративи про хворобу можуть виконувати різні функції: від констатації певного стану речей, метафори патологічних суспільно-політичних відносин до зображення досвіду, що веде до самопізнання та автотерапії, в якій процес одужання можливий лише шляхом усвідомлення власної дисфункції. У цьому випадку хвороба є не лише результатом конкретних, болісних переживань, але й фактором, що стимулює появу нової ідентичності.

Ці та багато інших питань, пов’язаних із зображеннями та метафорами хвороб в українській культурі прагнемо спільно обговорити під час конференційної зустрічі.

Пропонуємо наступні тематичні блоки, проте залишаємося відкритими на інші осмислення мотивів хвороби:

- хвороба, неповноцінність, каліцтво як символ, знак, маркування та покарання в літературі середньовіччя та бароко

- «святе божевілля» та «божевілля художника» - релігійний, літературний, мистецький контексти ненормативних станів душі в текстах культури

- фольклор та медицина - народні уявлення про хвороби та методи їх лікування

- пацієнт і лікар як герої літератури

- епідемія, мор, пошесть - зображення масових інфекційних хвороб в літературі та кіно

- хвороботворчий багаж досвіду - індивід та суспільство а травма минулого

- хвороба як метафора суспільних явищ та політичних систем у літературних текстах, мистецтві та кіно

- тоталітаризм як хвороба та метафорика хвороби в тоталітарній системі

- хвороба дитини, хвороба дорослого - вікові наративи хвороби

- «хвора молодь» - молодіжна та дитяча література і питання хвороби, інвалідності, відчуження, смерті

- лікарня, палата, ізолятор - літературні зображення місць перебування хворих

- невидимі, виключені, обрані - образи хворих та неповноцінних людей в літературі та культурі

- тіло, страждання, смерть - соматичний вимір захворювання в сучасній літературі та мистецтві

- хвороба, дисфункція та питання ідентичності - потенціал самопізнання у наративі хвороби на прикладах текстів культури

- мовна картина захворювань в культурі

 

Заявки просимо надсилати на електронну адресу: konferencjachoroba@gmail.com до 15 лютого, повідомлення про прийняття доповідей до 25 лютого 2020 р.

Опата за конференцію 300 PLN з допискою „konferencja choroba” на банківський рахунок:

PL32 1160 2202 0000 0000 6084 9589

BIC/ SWIFT:      BIGBPLPWXXX

банк:       Millennium S.A.

адреса банку:  ul. Stanisława Żaryna 2A  02-593 Warszawa

 просимо здійснити оплату до 1 березня 2020 р.

Учасники самостійно оплачують проїзд та проживання.

Заочна участь не передбачається.

Заплановано публікацію післяконференційого, рецензованого видання статей.

 

FORMULARZ REJESTRACYJNY

РЕЄСТРАЦІЙНА ФОРМА

Прізвище, ім’я,

Nazwisko, imię

 

Науковий ступінь,

Stopień naukowy

 

Місце роботи

Miejsce pracy

 

Тема доповіді

Temat wystąpienia

 

Резюме 200 -300 слів

Streszczenie 200-300 słów

 

Телефон

Telefon

 

Ел. Пошта

e-mail

 

 

 

 

 
Data opublikowania: 09.01.2020
Osoba publikująca: Żaneta Pawlak